Результатов: 3

1

Приходить Iван до Мойшi:
— Слухай, Мойша, дай карбованець до весни, я потiм два поверну, а в заставу можу залишити сокиру.
— Добре, Iване, ось тобi карбованець. Тiльки я так думаю, що важко тобi буде весною вiддавати два карбованцi, давай зараз вiддаси половину.
Iван вiддає карбованець, йде i думає:
— Так… Карбованця немає, сокири немає, карбованець ще винен, i ніби все правильно!

2

Приходить Iван до Мойшi:
— Слухай, Мойша, дай карбованець до весни, я потiм два поверну, а в заставу можу залишити сокиру.
— Добре, Iване, ось тобi карбованець. Тiльки я так думаю, що важко тобi буде весною вiддавати два карбованцi, давай зараз вiддаси половину.
Iван вiддає карбованець, йде i думає:
— Так… Карбованця немає, сокири немає, карбованець ще винен, i ніби все правильно!

3

Приходит сын к отцу и спрашивает:
- Тату! А що то за люди такi - карбованець мають - проп'ють, десять мають -
проп'ють?
- То, синку, москалi! Ти вiд них далi тримайся, бо по свiту пiдеш.
- Тату! А що то ще за люди такi - карбованець мають - десять зроблять, десять
мають - сто зроблять?
- То, синку, жиди! То дуже розумнi люди, але ти далi вiд них тримайся, бо по
свiту пустять.
- Тату! А ото ще такi люди бувають, що за карбованця i рiдну мати продадуть!
- Йой, синку! Зате якi гарнi пiснi спiваэмо!