Результатов: 10

1

жила собі жінка, мала три зятя. прийшов час помирати, вона й просить побачити зятів перед смертю. два жили близенько, в сусідньому селі-прийшли швидко, а третій зять москаль. п’ять днів його чикали.нарещі париїхав, та до "мами" підійшов і дає їй попити. теща питає то шо горілка, зять відповідає так, теща навіщо зять і каже: "стоко ждали, стоко ждали - на посошок и в путь"

2

Поздний вечер. Сидят на лавочке, в селе, две бабульки. За
жизнь калякают, обсуждают насущные проблемы, политику.... И
тут одна решила похвастаться:

- Ой кума, тут до мене внучок із Львова приїхав, ну така
дитина роботяща: і дрова наколов, сіна заготував, корову
накормив, дах полагодив, ну така дитина, ну
така.....натішитися неможливо!!!

Вторая бабуля, пока слушала, покраснела от злости:

- Повезло тобі з внуком. До мене теж внучок-падло, з
Донецька приїхав....Вже пів села переїбав, нічого не робить
- тільки горілку смокче! Вранці кажу йому: іди хоч корові
їсти дай!!!! А він мені: Ебал я їё в рот!!! Так я усіх
циплят заховала, щоб він, падлюка, їм дзьобики не
розбовбав....

4

Їхав Кучма на зустріч в регіон. Коли президентський кортеж їхав через якесь село – під колеса президентської машини, загавкавши, потрапляє собака. Водій тисне на гальма – але пізно. Президент обурений: “Ах так твою перетак! Мало того, що мене народ не любить, так ти ще усугубляєш! Але нічого не вдієш – ось тобі сто баксів, маєш знайти господарів собаки і компенсувати їм їх втрату”. Пішов водій, взявши труп собаки на плечі. Немає його годину, дві, три. Всі стоять і чекають. Вже передзвонили і скасували намічену зустріч – немає водія. Під вечір зявляється він – пяний у дошку. “Ти де був, мерзотнику!” — кричить Кучма. – “Ну, я зробив усе так, як ви сказали. Взяв собаку на плечі і заходжу в кожну хату. Кажу: Добрий день, я водій Кучми, і я вбив цього пса. Ось тут мені і почали наливати, пригощати…”

6

Диалог на улице:
- Ви не пiдкажете, де тут автобусна останiвка?
- По-перше, не "останiвка" ,а "зупинiвка".
А по-друге, ти, москалику, вже приiхав...

9

лежат двое на сене.
- Ганно!
- Га... (томно и лениво)
- Ганно, а давай я тебе поцiлую!
- Та ти шо, Петре, здурiв чи шо?!
- Та то заради нашоi любовi!
- Ну то як заради любовi, давай... Поцеловал, лежат дальше. Проходит какое-то
время...
- Ганно!
- Га...
- Ганно, а давай я тебе це... Ну це во... Ну...
- Та ти шо, Петре, зовсiм здурiв?!
- Та то заради нашоi любовi!
- Ну як заради любовi, то давай... Поимел. Лежат. Через какое-то время...
- Ганно!
- Га...
- Ганно, а давай... А давай... А! Давай я тобi в рота насЕру!
- Петре! Та ти взагалi з глузду з'iхав!
- Так то ж заради нашоi любовi!
- Ну, то як заради любовi, то давай... Ото значит, стащил мужик портки, присел,
значит, над личиком ненаглядной своей и тужится-тужится, тужится-тужится - а
ничего не выходит! Недовольный голос снизу:
- Ото так ти мене любиш!

10

Бендеровец на могиле сына:
- Чи я тебе не народив, чи я тебе не годував, чи я тебе до Унiверситету не
вiдпустив, чи я тобi грошi не вiдсилав!? А ти прийiхав i шо ти менi сказав?
"Здравствуйте папа!"!?